Пам'ятаємо...

Сьогодні минає три роки з того болючого дня, як загинув Яценко Богдан Валерійович, наш випускник, захисник, справжній патріот України. Його серце зупинилося в боротьбі за свободу рідної землі. А ми не маємо права забути.

    Богдан навчався у нашій школі, як і всі — мріяв, жартував, планував майбутнє. Був щирим, добрим, уважним до інших. Його пам’ятають вчителі — як розумного й відповідального. Його пам’ятають однокласники — як друга, на якого можна було покластися.

     Коли почалася війна, Богдан не залишився осторонь. Він прийняв важке, але гідне рішення — стати на захист України. Він воював не заради слави. Він воював за те, щоб ми могли жити під мирним небом. Богдан віддав життя за кожного з нас. І наш обов’язок — пам’ятати. Не лише в дні річниць. Не лише на словах. Бо герої живі, доки ми про них пам’ятаємо. Світла пам'ять тобі, Богдане.  Схиляємо голови у скорботі. Гкерої не вмирають - вони стають вічністю.